нє, ну от де твоя совість? га? із 5-ох осіб прекрасної статі, з котрими я вспів пообніматись за сьогодні я пахну лише тобою. Мельодіє, понюхай себе і свій одяг - ти теж 100% пахнеш нашою Ласточькою. а якби я ще на свіданку з якоюсь дівчинкою мав би йти? що б мені сказала? відмазка "я був на роботі" звучала би смішно=Р але і прикольно) отож фраза дня "спакуха, я на роботі". щось у ній безперечно є. а чом би й ні? те ж кохання, ті ж гроші. це як "яйця в профіль". щось таке. на купу і без змісту. отож пахну дєвачькою з ананасами, цигарками з нормальним тютюном, наспівую щось непонятне... а ще з сестричкою бачився ^_^ вона завжди така чудова=) 
а ще моїй бабусі купили телефона. усе. тепер уже навіть 4 дідівбабів з телефонами. тіки нашо їм стільки? втім нехай.
хочу чогось ще хорошого. приємного, гарного і корисного. втім, уже той факт що ваша мрія збувається - корисний. хоча б тим, що збувається ваша мрія=)
п.с. тепер я вмію цю афігенну фішку про яку казав Коля за вином ;-о

коли вона телефонує мимоволі напружуєшся. уже готуєшся до шквалу питань та ймовірних претензій. не вловлюєш 20% сказаного через шалену швидкість сказаного. а ще думаєш, коли ж вона кінчить? ні, вправду так і думаєш, бо інакше ці звуки між словами назвати не можна. і от чуєш її "нуоквсепапа" і гудки. не встигаєш навіть зреагувати. і як свідчить статистика, 98% абонентів закінчують розмову з нею словами "та бл**ь!". після того як вона поклала трубку звісно. 
а вас не харять такі екземпляри?=)
п.с. Адочка та Мельодія можуть не відповідати - і так знаю=)))

не знаю чому забив на цю річ так і недописавши. вона ж бо непогана. сказав би "жаль, не актуальна", але хіба так можна? можливо десь почуєте як граю. хоча малоймовірно...тим, хто танцює.

Ноги твої, що шепочуть зі сцени
"Піднімися сюди, станцюй біля мене"
так чарують мене,
так манять мене.
Руки твої продовжують лінії
танцю твого. Чисті мов лілії
так кличуть мене,
так цілують мене.
Тіло твоє, що в'ється змією
тягне до себе, назвати своєю
так просить мене,
так тягне мене.
Очі твої вогнями сміються,
губи медові у мої уп'ються.
Так чарують мене,
так цілують мене.

два дібіла ета сіла. це про мене з Ромашкою. коли ви бевзні домовляєтесь на 8.50 біля галицького ринку, самі приходите на 20хв швидше і втикаєте, не помітивши одне одного аж до 9.00. втім квіти для мами купити це не заважає. 60 юанів і файний кошик несеться по пекарській під розповіді для тіаміна про сіалоаденіти. мама викупила, що ярик слинокамяної хвороби не читав зовсім. і давай знущатись з нього: він і рибу ловив, і з кімнати виходив з вузькими дверима, і згадував на якій кафедрі ми є, і анатомію розказував, і діагностував, і дифдіагностував, і скаржився яко пацієнт, і лікував як тільки міг і вигадував. а все лише тому, що вона не хотіла на останньому заняття ставити йому 2. ліпше би поставила) от тіамін відкараскався простіше: "Богдане, які ви знаєте захворювання СНЩС?" - "иииииииии ар-троз.......... иии ар-трит. во." на тому глибокі знання предмету вичерпались. 
але це все таке. мене он на операцію потягли. дохтор каже: "який курс?" - "третій" - "мда...хтось з вас уже асистував?" - "пффф кунешно" відповідаю. і мене забрали. ото мали атипове видалення 48 зуба. думав, що будем бавитись довше, але справились гарно. під мандибуляркою та буккальною розрізали ясна в ділянці напівретинованого зуба, відділили клапоть, забрали кістку альвеоли, що утруднювала доступ, а далі моїм улюбленим прямим елеватором но чвахнули (за третім разом, бо ще прийшлось допилювати)). забрали кісткові уламки, почистили, згладили краї, підстригли слизову, сипнули чарівного порошочку (майже як БайОс, але називався ОсБай. хороший замінник з адекватною ціною=), і поклали 3 шви на паросток та 2 на присінок. під час операції я то всьо гарно сушив, "прибирав", забезпечував нормальний обзір (попросту фарабефа тримав)) та захищав язика паціента від борів. бо він в нього любив погуляти. тож все пройшло дуже файно, мене навіть похвалили ^_^ ото тішусь з того як дитина) ля-ля-ля.
ще ми вперше за семестр на фізкультуру попали. навіть здавали нормативи. я привик, що мій кіндер і тато мене штурхають і кажуть "батан, дрищ, хілий" і т.п. бо на їх фоні це реально так виглядає. ну ок, підтягуюсь від них я кручє, але то тіки підтягуюсь. отож як виявилось, пропоновані нормативи на "5" дорівнювали таким, якими я розминаюсь. я був готовий і підтягнутись, і пробігтись, і відтиснутись від підлоги за всю групу. жаль тіки мені рахували. що ж, 173 бали за одне заняття, це не так вже і зле) а мали нам ставити 4 (бо на більше група не порішала. певно тому, що мене лише зранку до відома поставили))) отак все круто. ще тільки результати з внутрішніх кортить дізнатись. і ще 5 модулів написати. гаразд, 4 написати, 1 списати=)

ну що ж, дочекався. стоїть в мене під Ібіцою чорний мерс. Е350. круто, правда?=) тільки він 5-дверочний замість 3-ох і в номерах окрім області лише 2 цифри співпадають (0 на початку та 7 в кінці). коли уже навчусь прописувати до кінця, затягувати гайки? втім, що мені з того? маю небо, маю місяць, маю...
гарного вам вечора та мудрих бажань=)

йшов, щоб просто повтикати на бальні танці в Міленіум. скучив, та. єдине, що неочікував такої крутизни від вечора)
( многа букаф або в чому полягає крутість )

знаєш, Сюзі, небо таки любить нас.


неСюзі:
Інша весна вже стукає в вікно.
Львівському холодному дощу віддалася вона.
А пам*ятаєш сонце? Зігрівало нас воно.
Його ми зрадили.Чому?
Сьогодні ж журиться весна.
Самотня і холодна блукає по бруківці.
Мабуть шукає нас...мабуть шукає нас.
Заблукавши, спочине у твоєму віконці.
Шукатиме. У ліхтаря випитує дорогу.
Як добре те, що він не згас.
Як добре те, що зорі є у небі.
І те, що воно оберігає нас.
Ти слухай дощ. Послухай Львівський дощ.
Той, що обіймає, і цілує ніжно мене у вуста.

Песь:
Знаєш, Сюзі, небо нас любить.
Чом тільки плаче воно навесні?
Літо ще буде, зорі ще будуть,
будуть дві кави. А поки - дощі.
Буде повітря сонцем прогріте,
дахи будівель, старенькі пісні...
А поки бруківка небом омита,
мої крила в шафі. А як же твої?

неСюзі:
Знаєш, Пес, ще трішки і мине весна.
І літо підкорити нас зуміє.
Та поки ще жива вона,
розкажи мені про свої мрії.
Крила чорно-білі за спиною,
обійнявши, твій оберігають сон...
І буде небо чисте над твоєю головою.
Розбудить вранці сонячне проміння,
торкнувшись ніжно до твоїх долонь.

люблю...
...коли ти любиш.
...коли М.О. жартує.
...коли неСюзі пише.
...коли парижанка згодна.
...коли фанатки не дістають.
...коли лижі їдуть.
...коли грає ОЕ.

1. сьогодні зранечку була мегокрута операція. блочна автотрансплантація з тазової кісточки на в/щ (після периімплантиту пішла атрофія альвеолярного відростка). Робили наші мєсні світила: зав.каф, МиронМиронич зі своєю свитою (вони ще й своє обладнання привезли). три години класної роботи. народу багатенько правда було, але я все бачив=)
2. трішки пошуміти, і за пляшку з тобою говорять і готові виконувати твої побажання. ідіот, котрий хоче працювати.
3. трішки пошуміти, і від вас уже взагалі нічогісько не потрібно, лише на модуль явитись і щось написати. а нєфіг грати мозги протягом семестру =Р
4. К.В. няшечка) бачились сьогодні, мило пощебетали про здоровя та справи ^_^
5. все просто: я зручний. і мені зручно. виключіть групу, ми підемо спатки d=
6. М.А.І. - офігенний чувак. я це знав і до того, але. тулив з ним брекети гггг) то так прикольно. і магії виявляється жодної там нема=) а ще він багато цікавого і корисного (що вагомо) може розказати по роботі. він крутезний)
7. треба додивитись, щоб не поставало це все дурницями. а то вийде що марно старався. не розслабляйся, дохтор...
8. і хоча вона ні граму не Сюзі, тобто 100% неСюзі, дозволила називати Сюзі. хороше так і дивно. вартує подякувати їй хоча б за те, що заставляє подумати. трішки більше і ширше, так, як відвик. та й загалом вона хороша дитина=)